- начальникування
- -я, с., розм.Дія за знач. начальникувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
начальникування — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
начальницький — а, е. 1) Прикм. до начальник; належний йому. 2) Самовпевнено суворий, сповнений владності, пихи. || Власт. начальникові (самовпевнене управління начальника; начальникування) … Український тлумачний словник
начальство — а, с. 1) Збірн. до начальник. 2) Те саме, що начальник. 3) розм., рідко. Влада, управління начальника; начальникування. •• Під нача/льством під чиїм небудь командуванням, керівництвом … Український тлумачний словник